Законопроєкт про “відкуп за корупцію” став одним із найбільш обговорюваних минулого тижня. Ідеться про проєкт № 11340, який народні депутати схвалили у першому читанні 18 липня. Формально він мав на меті запровадити можливість укладання угод про визнання винуватості у корупційних злочинах, проте запропонована редакція, на думку громадськості, має геть інакший зміст.
Попри резонанс, проєкт підтримав 231 депутат. Найбільший відсоток голосів за забезпечили представники груп “Відновлення України” (83%) та “Довіра” (74%), а кількісно найбільше голосів підтримки надала фракція “Слуги Народу”. За проголосували одразу 180 представників фракції.
В цей же час жодного голосу за цю ініціативу не надали депутати від фракції “Голосу”, а дев’ять її представників проголосували проти. Ще два голоси проти належать представникам фракції “Слуги Народу”. Фракція “Європейської солідарності” також не надала жодного голосу за, проте у цьому випадку депутати утримались.
Працювати над покращенням проєкту після розголосу взялися представники спеціалізованих антикорупційних органів, профільний комітет, керівництво парламенту та нардепи. Про проведення оцінки проєкту повідомили і в Єврокомісії.
Чи є шанси зробити цей закон насправді якісним та дієвим та що для цього може зробити громадськість, аналізували в матеріалі Руху ЧЕСНО.
Голосування vs реакція
Минулого тижня громадськість сколихнула новина про ухвалення в першому читанні закону про “відкуп за корупцію”. Таку назву в медіа та сомережах отримав законопроєкт № 11340, що передбачає можливість укладення угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень. Фактично мова йде про запровадження штрафів за корупцію.
Текст резонансного законопроєкту підготував уряд, адже вимога прийняти закон про угоди зі слідством щодо корупційних злочинів є вимогою міжнародних партнерів. Про це свідчить спеціальна євроінтеграційна позначка на сайті парламенту. Після ухвалення окремої постанови щодо цього (№ 7595) євроінтеграційні законопроєкти розглядаються у парламенті за окремою процедурою і маркуються спеціальною позначкою.
