Після корупційних скандалів у Верховному Суді й Апеляційному суді Києва судова реформа вкотре опинилась у центрі уваги суспільства. Тим паче, що, з одного боку, Верховна Рада напрацьовує законодавство, яким змінюються процедури добору суддів, з іншого – оновлена Вища кваліфікаційна комісія суддів разом із Громадською радою доброчесності активно проводить кваліфікаційне оцінювання суддів за новими спільними критеріями.
Тому з головою Фундації DEJURE Михайлом Жернаковим журналісти видання “Цензор.НЕТ” говорили про очищення судової системи, перевірку суддів, зокрема й щодо громадянства інших держав, а також про низку резонансних справ, де підозри отримали саме судді.
“Нам за рік треба вирішити питання корупції у Верховному суді”
– Верховна Рада ухвалила Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри”. Як ви його оцінюєте? Фундація вже зробила заяву, де зазначено, що в документі є новації, які матимуть як позитивні, так і негативні наслідки. Серед негативних – те, що депутати фактично вивели з-під кваліфікаційного оцінювання за участі Громадської ради доброчесності понад 200 суддів апеляції. А що, власне, робиться в Апеляційному суді Києва, ми бачили на прикладі 4 суддів, яких нещодавно затримали.
– Загалом, як і в будь-якому законопроєкті, у цьому теж є позитивні речі, а є такі, які слід було б зробити іншими. Та зараз набагато краща редакція, ніж та, що була в першому читанні. З позитиву – це те, що справді вдосконалюються процедури добору, змінюються деякі процедури, які давали змогу суддям уникати кваліфоцінювання чи проходити на конкурсах недоброчесним і некомпетентним кандидатам.
Щодо негативу, то тут можна виділити три важливі норми. Перше – це ці 200 суддів апеляції. Друге – це стандарт доказування “обґрунтований сумнів”. І третє – це те, що тепер критерії доброчесності затверджує Вища рада правосуддя після консультацій з ВККС і ГРД. У мене є сумніви, що вони затвердять щось таке, що дасть змогу очистити судову владу.
– Можете пояснити детальніше щодо стандарту доказування?
– Рекомендація від громадськості й наших міжнародних партнерів була в тому, що потрібно законодавчо закріпити, що при кваліфоцінюванні застосовується стандарт “обґрунтований сумнів”. Це означає, що ні ГРД, ні ВККС не треба доводити, що якась річ відбулася поза всяким сумнівом, як це є в кримінальному процесі. Достатньо лише обґрунтованого сумніву в тому, що суддя вчиняє правильно, для того, щоб прийняти відповідне рішення.
Для прикладу, нам не треба ловити хабарника, нам треба лише довести, що його майно не відповідає доходам. Чи мати обґрунтований сумнів, що відповідає. Чи нам не треба доводити умисел в ухваленні якогось рішення, нам достатньо побачити, що рішення прийнято не на підставі закону. Це стандарт, який існує в світі. Але це те, що досі не до кінця і не однаково застосовують усі члени ВККС, а законодавче закріплення цього дуже б допомогло. На жаль, депутати цього не зробили.
– Ваша організація наполягатиме, щоб у подальшому ці норми змінили?
– Наступна законодавча робота має бути спрямована на те, щоб оновлювати Верховний суд, бо це задача, яку для України визначив Євросоюз на наступний рік. І нам треба створювати адміністративні суди замість ліквідованого ОАСК. Тобто, це точно буде ще не один законопроєкт, тому це точно треба змінити. Бо, на жаль, сталося так, що при підготовці цього проєкту закону кілька принципових речей було вирішено в останні кілька годин засідання профільного комітету. З різних причин. Це і швидкість, з якою треба зараз робити зміни, і те, як було побудовано дискусію, й багато чого іншого. Це урок надалі. Щоб ми всі принципові важливі моменти вирішували заздалегідь. І будували дискусію таким чином, щоб нам не доводилось по 20-ти принципових речах визначатися в останні години перед голосуванням.
– А що наразі робити із цими 200 суддями апеляції, яких тепер не можна знову відправити на кваліфоцінювання вже за участі ГРД?
– Закон нічого не сказав такого, що їх не можна відправляти на кваліфоцінювання. Просто не внесли поправку, якою їх повертали назад у кваліфоцінювання, які проходять інші судді, а вони – чомусь ні. Це можна зробити наступним законом. І обов’язково треба зробити. Оскільки те оцінювання, яке вони пройшли – процес із нульовим ККД. Бо якщо суддю ловили на тому, що в нього в рази вартість майна перевищує доходи, його могли хіба що відправити повчитись у школу суддів. Як результат ми бачимо оцих любителів кави і віскі з хабарями.
І ще нагадаю про опубліковане кілька років тому оперативне відео, на якому прокурор, який бере 100 тисяч хабаря і каже, що може порішати будь з ким в Апеляційному суді Києва, крім однієї судді. Це “Слідство.інфо” сюжет робило.
Такі факти – це явний показник ефективності так званого “первинного кваліфоцінювання”, яке було без участі ГРД, без можливості звільнити суддю за невідповідність майна рівню доходів і т.д.. Тому міфи про те, що це буде якесь повторне заборонене оцінювання – неправда. Оце кваліфоцінювання, яке проходять зараз судді, передбачене перехідними положеннями Конституції. Його всі судді не проходили. Але обов’язково мають пройти, тому що ми мусимо очисти судову систему.
– Нещодавно Верховний Суд визнав незаконними укази Зеленського про усунення суддів Конституційного Суду Тупицького і Касмініна. Чи означає це, що вони зможуть повернути свої посади?
– Президент їх звільнив, скасувавши укази про призначення. Не можна так робити. Указ про призначення вичерпує свою дію в момент призначення людини на посаду. Його можна хоч десять разів скасувати, але особа набуває статус судді, зокрема судді Конституційного Суду.
Щодо Касмініна і Тупицького то я не маю жодних сумнівів, хто це такі й у чиїх інтересах вони працюють, але якщо це суддя Конституційного Суду, то він має певний статус. Ми не можемо ігнорувати Конституцію і закони, бо тоді розсиплеться вся держава.
Юридичних наслідків у вигляді повернення Тупицького і Касмініна на посади не буде, бо закінчився термін їхніх повноважень. Але як прецедент і нагадування, що так неправильно робити, я думаю, добре, що це рішення з’явилось. Бо сьогодні це Тупицький і Касмінін, а завтра може бути хтось інший, кого вже за надуманими підставами можуть звільнити в такий самий спосіб. Не для того ми розвивали так довго державу і прагнули до незалежності судової влади, зокрема Конституційного Суду. І зараз все ще прагнемо і робимо, щоб ми повертались до якихось практик 90-х років.
– Після затримання ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва було чимало заяв щодо перевірок суддів. Це питання ставилось і на РНБО, де йшлося про запровадження перевірок на поліграфі. Від Білого дому надіслали листа з переліком реформ, які Україна має провести для отримання допомоги. Серед них – перевірити доброчесність чинних суддів Верховного Суду. Але в самому Верховному Суді відтоді нічого не змінилося.
– Це показує справжнй рівень бажання політичної влади очищувати Верховний Суд. Так, історія Князєва шокувала всіх, але дивує те, що новим головою обрали людину, яка явно не відповідає критеріям доброчесності. Причому 108 із 148 суддів. Тобто, майже три чверті суддів сказали суспільству: ми побачили цей скандал, наша реакція не вибрати когось бездоганного і показати, що ми не такі, як колишній керівник, а людину, про яку давно відомо, хто вона така. І про Пукача, якого він відпустив свого часу, і про проблеми з деклараціями, і про багато чого іншого. Це дуже показово. Бо це показує, що три чверті складу Верховного Суду за статус-кво і людину, яка має негативний висновок Громадської ради доброчесності, яка має такий бекграунд, вони її не просто не відторгають, вони вважають своїм лідером.
Це показник того, яким насправді є Верховний Суд і що там відбувається. І це, звичайно, у здорової частини суспільства і у всіх, хто хоче жити в демократичній Україні, викликає потребу реагувати, добиватися очищення. З таким Верховним Судом ми не те що в ЄС не потрапимо, ми не виживемо просто як держава. Бо ми бачимо, як уже складно отримувати допомогу, а може, якоїсь миті вона припиниться чи майже припинитися. Принаймні якщо ми кажемо про Сполучені Штати Америки, то нам потрібно терміново розбудовувати свої економіку, верховенство права і т.д.. А без Верховного Суду це зробити неможливо. Ми про такі речі кажемо, а не просто про переставляння крісел у якійсь інституції.
Тому очищення необхідне, і невипадково наші партнери на це звертають увагу. Про це, як ви правильно сказали, було раніше написано в листах з Білого дому, а тепер у звіті Європейського Союзу вказано, що нам за рік треба вирішити питання корупції у Верховному Суді шляхом аналізу майнових декларацій і декларацій доброчесності. Фактично вони написали: розберіться зі складом Верховного Суду, бо інакше діла не буде. І нам треба це зробити.
– Як саме це робити?
– Я думаю, недаремно згадано декларації доброчесності. Цей інструмент є ще з 2016 року в законі, й судді їх подають щороку. Просто раніше їх ніхто не перевіряв. Колишній ВККС було не до того, вони не хотіли цього робити. Потім ВККС не було, бо колишню розігнали. А члени нинішньої за це взялась. І стосовно кількох суддів ухвалили рішення, що в декларації містяться неправдиві твердження. А якщо в декларації доброчесності містяться неправдиві твердження, то це залізобетонна підстава для дисциплінарної відповідальності.
Декларація доброчесності судді схожа на анкету на візу у США, Британію чи іншу країну Співдружності, де потрібно дати відповідь “ні” на цілу низку запитань, щоб пройти далі: чи ви не фінансували часом тероризм, чи не використовували рабську працю і так далі. Так само і судді у своїх деклараціях пояснюють, що їхній рівень життя відповідає доходам, що вони не вчиняли корупційних правопорушень, що не підпадають під вимоги люстрації тощо. Ідея в тому, що якщо ти зробив якесь неправдиве твердження, то навіть сумніву в тому, що був відвертий і чесний, достатньо для того, аби в такому разі візу не дати, а тут – припинити твою діяльність на посаді судді. І це дуже правильно. Бо система контролю і зворотного зв’язку від суспільства і від самої системи має бути. Тому це хороший інструмент, який має використати нова Вища кваліфікаційна комісія суддів, зокрема і для перевірки суддів Верховного Суду.
Сподіваємося, що вона працюватиме по-новому. І цьому наразі вже є підтвердження. Наприклад, ВККС і ГРД погодили список спільних індикаторів для визначення невідповідності критеріям доброчесності й професійної етики.
